15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
Цей день встановлено на підтримку ініціативи громадських організацій та з метою вшанування громадян України, які виконували військовий обов’язок на території інших держав.
Найтривалішою була військова інтервенція колишнього Радянського Союзу у Афганістані, де донині ще тривають збройні заворушення. Захищати революцію в «братській» країні були направлені понад 150 тис. українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулись в Україну інвалідами, близько двох тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими.
Афганська війна... Брудна, неоголошена... Правда про неї різна. Нерідко важка і гірка.
Афганістан – ти край війни і крові,
Тих молодих завзятих юнаків,
В котрих у грудях полум’я любові.
Горить допоки дух їх не дотлів.
Афганістан – проклятий ти батьками,
Всіх тих синів, котрих ти вербував.
Бо їх серця, скривавлені ножами,
У кожну мить, як воїн помирав.
Афганістан – твоя війна це сльози
Братів, сестер і ледь живих батьків,
Жахлива спека і страшні морози,
Навіки в пам’яті відважних юнаків.
Пройшли роки, війну ж ту не забути,
Бо кожен воїн, що вернувсь живим
Згадає тих кого не повернути –
Там вірний друг загинув молодим.
Летять, відлітають у вічність роки, і скільки б їх не минуло, не зітруться в пам’яті людській імена воїнів-афганців.
Шановні земляки-афганці! Над вашими головами свистіли кулі, кожна хвилина вашого життя могла стати останньою. Але вам випало щастя вижити і повернутися до рідної домівки.
Здоров’я Вам, рідні! Шани, любові та злагоди, мирного неба над головою!
